Вадим Соцький народився 6 січня 1994 року в місті Гнівань. Тут пройшло його дитинство, тут він зробив свої перші кроки у доросле життя. Навчався в місцевій школі №1, а згодом здобув професію кранівника у Гніванському професійно-технічному училищі. Після навчання працював у ПП «Січ», де зарекомендував себе як відповідальний і сумлінний працівник.

На момент початку повномасштабного вторгнення Вадим перебував за кордоном, працюючи, щоб забезпечити свою сім’ю. Проте серце його завжди було з Україною. Він не міг залишатися осторонь, коли його Батьківщина потребувала захисту. Восени 2022 року Вадим повернувся додому, а вже у 2023 році підписав контракт і приєднався до лав Збройних Сил України.

Ставши старшим навідником бойової машини реактивного артилерійського взводу, він виконував складні та небезпечні завдання, не раз доводячи свою відвагу і професіоналізм. Його побратими згадують його як хороброго, надійного воїна, який ніколи не відступав перед труднощами та завжди підтримував бойовий дух товаришів.

26 серпня 2024 року Вадим Соцький загинув у бою поблизу населеного пункту Невельське на Донеччині під час штурмових дій ворога. Йому було всього 30 років…

У Вадима залишилися мати, маленька донечка та брат. Його сім’я втратила найдорожчу людину, а Україна – ще одного героя, який віддав своє життя за свободу і незалежність.

Він зробив свій вибір – повернувся, щоб боротися. Пам’ять про його мужність, честь і відданість назавжди залишиться в серцях рідних, друзів і всіх, хто знав його.

Герої не вмирають. Вічна пам’ять і шана Вадиму Соцькому!