Тримався в строю до останнього подиху.
7 липня 2025 року на Сумщині, під час стрілецького бою з ворогом, загинув 26-річний офіцер Сил спеціальних операцій Владислав Яковенко.
Владислав народився 26 квітня 1999 року в селі Пологи Теплицького району, виріс у Бубнівці. Після закінчення школи вступив до Київського університету біоресурсів і природокористування. Під час навчання здобув не лише фахову освіту, а й офіцерське звання молодшого лейтенанта.
Владислав створив сім’ю. Працював на МХП у Ладижині. Як і всі, планував майбутнє, у щось вірив. Та коли почалася повномасштабна війна, взяв до рук зброю і пішов боронити країну. Спершу — у складі 95-ї десантно-штурмової бригади, а згодом — у підрозділі Сил спеціальних операцій.
Був командиром групи. Про нього відгукуються як про досвідченого, мужнього та відповідального воїна. Владислав не раз рятував побратимів. Цінував кожного, тому з поля бою виніс не одного пораненого.
У 2024 році Влад став татом — у нього народилася чарівна донечка Поліна. Вона стала для нього цілим Всесвітом.
Його чекали рідні та близькі, щоб він повернувся додому з прапором, а його привезли на щиті 10 липня 2025 року.
Владислава Яковенка поховали на Алеї Слави кладовища в Бубнівці під залпи почесної варти та Державний Гімн України.
Вічна пам’ять Герою.
Щирі співчуття родині.
Тепер Владиславу назавжди 26…
