Він мав би залишитися вдома, поруч із родиною, працювати, жити мирним життям. Але Роман Бойко — житель села Одаї, народжений 27 липня 1977 року — зробив інший вибір: коли країна опинилася в небезпеці, він пішов рятувати тих, хто на передовій. Не шукав слави, не ховався за чужими спинами — став водієм-санітаром медичного пункту механізованого батальйону. Його місія була одна — витягати з-під вогню, везти до медиків, боротися не лише за себе, а за кожне врятоване життя.

Це надлюдська робота. Коли кулі свищуть, а вибухи стирають межу між життям і смертю, водій-санітар — це остання надія. Саме таким героєм був Роман. Спокійний, рішучий, сильний духом. Його серце було сповнене любові до України, а душа — віри в те, що його вчинки мають значення.

1 серпня 2023 року, виконуючи бойове завдання в районі населених пунктів Роботине — Мала Токмачка на Запоріжжі, Роман загинув. Він залишився вірним присязі до останнього подиху.

Ім’я Романа Бойка — це символ людяності серед жахіть війни. Пам’ять про нього — у серцях навіки.