27 січня 2025 року Україна втратила ще одного Героя – Андрія Пальчинського. Його життя було сповнене боротьби, прагнень і любові до Батьківщини. Він пройшов непростий шлях – від мрії стати військовим до служби в найгарячіших точках війни.
Дитинство та мрії
Андрій народився 13 грудня 1984 року в селищі Стрижавка, а зростав у Переорках. Здобув освіту економіста в Кам’янець-Подільському технікумі, де зустрів свою майбутню дружину Альону. Разом вони створили родину та переїхали до Рівненської області, виховуючи двох донечок – Лілію та Софію.
З дитинства Андрій мріяв стати військовим, прагнув вступити до Харківської військової академії, проте за станом здоров’я не пройшов відбір. Він не здався, переніс операцію, складну реабілітацію, але через ускладнення після хірургічного втручання шлях до військової кар’єри залишався закритим.
Шлях воїна
Незважаючи на труднощі, у 2017 році Андрій підписав контракт із Збройними Силами України. Служив у навчальному центрі в селі Старичі, був старшиною роти та інструктором. Його позивний – «Дайвер».
З 2019 року воював у складі 131-го окремого розвідувального батальйону ім. полковника Є. Коновальця, де вже служив його старший брат Володимир.
«Коли у мене закінчився контракт, того ж дня прийшов Андрій у мою роту. Командир тоді сказав мені: “Ну що, Пальчинський, ти їдеш, а брат буде на твоєму місці”», – згадує Володимир.
Згодом Андрій став військовослужбовцем 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”. Він брав участь у боях під Авдіївкою, Пісками, Карлівкою, виконуючи найскладніші завдання.
Останній бій
З початком повномасштабного вторгнення Росії Андрій одразу приєднався до Рівненської територіальної оборони. Його батальйон направили в Бахмут – місто, яке стало символом незламності. Саме там Андрій отримав численні контузії, які стали фатальними. 27 січня 2025 року його серце зупинилося.
Пам’ять, яка житиме вічно
Андрій залишив після себе не лише спогади про справжнього воїна, а й велику спадщину любові – свою родину, друзів, побратимів.
Його життя – приклад мужності, відданості та боротьби за Україну.
🕯 Вічна пам’ять Герою. Він жив у боротьбі – і житиме у нашій пам’яті.
