Андрій Борисюк — ім’я, яке залишиться в серцях тих, хто знав його особисто, і тих, хто дізнався про нього вже після смерті. Йому було лише 21, коли 27 червня 2023 року під час виконання бойового завдання у селі Старомайорське на Донеччині він отримав смертельні поранення. Та його життя — це не про втрату, а про силу, відданість та любов до України.
Народився Андрій 2 грудня 2001 року в селі Подільське на Вінниччині. Змалечку виділявся серед однолітків — мужній, кмітливий, рішучий. Батьки багато працювали, тому старший брат Сергій часто опікувався Андрієм, і між ними завжди було особливе братерське тепло. Малий Андрій мріяв стати військовим, любив грати у «войнушку» і вже тоді демонстрував лідерські якості.
Після школи хлопець здобув фах електрозварювальника у Немирівському професійному ліцеї. У 2020 році розпочав військову службу в 8-му навчальному центрі Державної спеціальної служби транспорту в Чернігові. Швидко опанував ази військової справи, отримав командирську посаду і вже в грудні 2021-го був звільнений у запас.
Коли 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення, Андрій не вагаючись повернувся до війська. Разом із братом вони стали до лав ЗСУ — Андрія призначили командиром відділення у складі авіаційної бригади Повітряних сил.
«Такий молодий, а скільки було в ньому дисципліни, він відмінно знав військовий статут. Постійно працював над собою, вдосконалював свою майстерність, вчив і читав усе про військо», — згадує побратим Руслан.
Згодом його підрозділ пройшов інтенсивну підготовку в Зведеній стрілецькій бригаді Повітряних сил, після чого їх направили на Донеччину. Андрій діяв впевнено, рвався в бій, евакуював побратимів під обстрілами — був справжнім воїном. Саме за бойові заслуги він отримав чергове військове звання, а згодом став головним сержантом взводу.
«Андрій був молодшим сином в сім’ї. Його всі дуже любили за мужність, допитливість, допомогу і розуміння. Андрій всюди прагнув бути першим, мав талант — уроджені лідерські навички… Він загинув на бойовому завданні, віддавши життя за Батьківщину як справжній Герой…», — згадує брат Сергій.
В одному з боїв під Старомайорським, коли українські війська закріплювали позиції під масованим вогнем противника, снаряд влучив біля Андрія. Поранення виявилися смертельними. За декілька днів до цього він зробив пропозицію коханій дівчині Людмилі. Вони мріяли побратися під час найближчої відпустки.
1 липня 2023 року Андрія Борисюка поховали в рідному селі. Йому було лише 21. Указом Президента України від 4 серпня 2023 року Героя посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня. Також йому присвоєно чергове звання — «старший сержант».
Світла пам’ять і низький уклін!
