24.12.1983 – 29.08.2023
Борець за правду. Людина, у якої завжди все “Добре”.

Вадим Ілик «Кабан» народився у селі Вінницькі Хутори, що на Вінниччині. Здобувши технічну освіту, багато років працював на підприємстві “BARLINEK-invest”, де його знали як відповідального, доброзичливого та чесного чоловіка.

У 2014 році, не вагаючись, став до лав захисників України. Пройшов бойові дії в районі Попасної, але навіть після пережитої війни залишився життєрадісним, добрим, світлим. Умів жити по-справжньому — щиро, відверто, з великою любов’ю до світу й людей.

У 2016 році розпочав нову сторінку в житті — створив сім’ю з коханою дружиною Людмилою. Став батьком для її сина Максима, а згодом — і для спільного сина Станіслава. Вадим був не просто главою родини, а справжнім прикладом сили, доброти, мудрості.

З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року добровільно вирушив до військкомату. Завдяки бойовому досвіду став бійцем 14-ї Бригади оперативного призначення Національної гвардії України — “Червона калина”.

Брав участь у важких боях на Київщині (Бузова, Макарів), воював на Донеччині (Бахмут). Загинув під час контрнаступу в Запорізькій області, в районі села Роботине, віддавши своє життя за Україну.

Він не йшов за славою — йшов за правдою.
Не прагнув визнання — робив те, що веліло серце.
Саме так народжуються Герої.

Його ім’я — назавжди у серці родини, побратимів, громади.
Його дух — у свободі, за яку він боровся.
Його життя — приклад і натхнення для наступних поколінь.

Світла пам’ять Герою.
Слава Україні.