28 квітня 2025 року на бойовому завданні поблизу населеного пункту Демидівка, що в Білгородській області рф, загинув головний сержант розвідувального взводу 2-го штурмового батальйону Богдан Олегович Поліщук. Йому було лише 26 років.

Богдан народився 21 квітня 1999 року в місті Козятин. Навчався у місцевій школі №1, з юнацьких років виявляв зацікавлення до техніки, спорту й творчості — відвідував гуртки лозоплетіння, електротехніки, карате, танців. Його запам’ятали як чесного, цілеспрямованого і чуйного юнака, який завжди мав свою думку та відстоював справедливість.

Після закінчення Вінницького пожежного коледжу у 2018 році Богдан розпочав військовий шлях: строкова служба, а згодом — контракт з 95-ю окремою десантно-штурмовою бригадою. Він пройшов бойовий шлях у Слов’янську, на Чонгарі, на Харківщині та інших напрямках. У складі 89-ї бригади став розвідником, а коли здоров’я вимагало паузи — працював інструктором медслужби в «Десні».

Попри плани здобути офіцерське звання у Львівській академії, Богдан вирішив повернутись на фронт і долучився до 33-ї окремої штурмової бригади. Його напрямком стала Сумщина.

Його не лякала небезпека — він прагнув бути корисним.

«Коли підписував контракт, казав, що буде кухарем. А став розвідником», — згадують рідні.

Він не говорив про труднощі війни, а лише про те, як вона змінила його світогляд.

Богдан був тим, хто завжди тримав спокій у колективі, підтримував побратимів словом і ділом, боровся до останнього. Його поважали, любили, ним пишались.

Останній Великдень та День народження він провів вдома.

«Це був найтепліший Великдень», — кажуть рідні.

Поховали Героя 1 травня на Алеї Слави в рідному Козятині.

Світла пам’ять і вічна шана Богдану Поліщуку — розвіднику, патріоту, мужньому воїну, який обрав шлях захисника і пройшов його з гідністю до кінця.